Якщо у Вашій квартирі зареєстровані діти, процедура продажу майна стає дуже бюрократичною.
Купівля-продаж нерухомості на фоні активного розвитку ринку будівництва є стандартною процедурою для громадян України. Сімейний кодекс України має чітке визначення поняття "Малолітня дитина", охоплюючи тим самим дітей віком до чотирнадцяти років. Діти віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років вважаються неповнолітніми. Крім того, Сімейний кодекс передбачає обов'язкове погодження операцій з продажу або обміну квартири та інших дій, пов'язаних з майном, яке належить дитині, зі Службою у справах дітей в відповідній районній адміністрації.
Комунальні квартири та діти, які не пов'язані з вами
На цьому етапі можуть виникнути несподівані ситуації, пов'язані з володінням окремою кімнатою у багатоквартирному житловому приміщенні. Якщо ви є власником однієї кімнати, а діти, які зареєстровані у інших кімнатах, не мають стосунків з вами та не є вашими родичами, вам потрібно отримати відповідну довідку від Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Ця довідка є фактичним аналогом форми 3, яку раніше видавали управителі житлових будинків.
Зібравши всі необхідні документи, які підтверджують ваше право на власність, та разом із покупцем та договором, вам слід звернутися до нотаріуса для проведення операції. Згідно з правилами нотаріальних дій, нотаріус має право вимагати дозвіл від Служби у справах дітей, якщо він встановить, що на цю житлову площу претендують неповнолітні діти. Іноді, нотаріуси помиляються та вважають чужих дітей за ваших власних, і вимагають відповідного дозволу. У такому разі необхідно звертатися до Служби у справах дітей згідно з загальним порядком, не звертаючи уваги на юридичну неточність.
Особиста квартира та документи, пов'язані з продажем у зв'язку з дітьми
Підготовка до продажу власної квартири передбачає збір певного набору документів, як визначено у Постанові Кабінету Міністрів України "Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної з захистом прав дітей" № 866 від 24 вересня 2008 року.
Пункт 66 цієї постанови визначає необхідний перелік документів, а саме:
- Заява від кожного з батьків (опікунів або піклувальників);
- Копія паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України або паспорта іноземця;
- Копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо є);
- Документ, який підтверджує право власності (користування) дитини на майно, яке планується продавати;
- Виписка з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до чинного законодавства;
- Копія свідоцтва про народження дитини;
- Довідка з місця проживання, яка містить інформацію про склад сім'ї та реєстрацію, або виписка з будинкової книги (за можливістю, довідку можна отримати в ОСББ або у керуючій компанії);
- Копія рішення про встановлення опіки над дитиною (для опікунів або піклувальників);
- Копія рішення про встановлення опіки над майном дитини (для опікунів або піклувальників);
- Копія свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу між батьками дитини (якщо є).
Крім цього, важливо зазначити, що при продажу квартири у зв'язку з наявністю дітей, які не є вашими родичами, може виникнути необхідність отримання дозволу від Служби у справах дітей. Нотаріус, який проводить операцію, повинен враховувати цей аспект і, при необхідності, запитати дозвіл від відповідного органу.
Таким чином, процедура продажу власної квартири, коли в ній зареєстровані діти, вимагає уважності та своєчасного збору необхідних документів, а також додержання вимог законодавства щодо захисту прав дітей та власності на нерухоме майно.
Пункт 67 Постанови передбачає, що Служба у справах дітей має 10 днів на розгляд поданих документів та перевірку їх на предмет можливості відмови у відчуженні майна.
Сімейний кодекс України містить чіткі критерії, за якими може бути відмовлено у наданні дозволу на відчуження майна, а саме:
- Суд вже позбавив батьків (опікунів або піклувальників) батьківських прав.
- Суд, орган опіки та піклування або прокурор прийняли рішення про відібрання дитини у батьків (або одного з батьків, який звертається за дозволом), не позбавивши їх батьківських прав.
- Заявник (особа, яка звертається за дозволом) є об'єктом позову про позбавлення батьків дитини батьківських прав з боку опікунів, піклувальників, навчальних закладів та інших сторін.
- Заявник надав недостовірну інформацію, яка має суттєве значення для розгляду питання про надання чи відмову в дозволі.
- Батьки дитини не мають спільної згоди щодо проведення операції щодо нерухомого майна дитини.
Існує судовий конфлікт між батьками дитини або одним з батьків і третіми особами, щодо нерухомого майна, на яке звертаються батьки дитини (або один з них).
Укладення угоди призведе до обмеження прав дитини на майно або порушення законом захищених інтересів дитини.
Після одержання дозволу можна спокійно звертатися до нотаріуса для проведення операції. У випадку невиправданої відмови, рекомендується звертатися до суду для захисту своїх прав і інтересів. В будь-якому випадку, для забезпечення успішної продажу, ми рекомендуємо звернутися до юристів. Звертайтеся до наших фахівців з Агенції нерухомості "Столиця".
Питання і коментарі ()